0
1724

...ЦЕ СОНЯЧНИЙ КРАЙ, ДЕ ВИНО РОБЛЯТЬ І ЛЮБЛЯТЬ ЩЕ З 13 СТОЛІТТЯ!

Слово Закарпаття у багатьох нас асоціюється з вином і мінеральними водами. Чи не так?

Винними погребами не здивуєш зараз туриста, який наслухався багато історій цього краю. Ми все ж таки спробуємо це зробити, отож читайте далі.

Вам практично всі екскурсоводи у Закарпатті, розкажуть, що вино тут виробляють і звичайно люблять ще з 13 ст. І так було завжди протягом всієї історії краю. Сама географія підказала, чим мають займатися мешканці цього регіону. Адже, Закарпатська область захищена горами з трьох сторін і має м’який клімат. Частина гір має вулканічне походження,  що спричинило появу величезної кількості термальних джерел, а також є основною умовою для розвитку виноградарства. Кліматичні умови Закарпаття приблизно такі ж як у Франції в районі Бургундії, уявляєте?

Середня врожайність винограду в Закарпатті 75 центнерів з гектару!!! До порівняння в Одеській та Херсонській області 50-55. Виникає запитання, чому ж не все Закарпаття славиться Лозою Діоніса, лише – його південна частина. Річ у тім, що найсприятливіші умови для вирощення винограду зосереджені в долинах помірної рельєфності, а точніше - на південних їх схилах у висотах від 100-350 метрів над рівнем моря. Отож Берегівщина і Виноградівщина саме то!

Не дивина, що вино було завжди візитною карткою Закарпаття, аж до 80х років минулого століття, коли у радянському союзі прийняли славнозвісний і трагічний для усіх виноробних регіонів «сухий закон». Вже на початку 90-х частина виноградників була вирубана, частина була знищена через те, що за ними не доглядали і тоді всі забули, що Берегово і Виноградово – це перш за все краї виноробства та виноградарства.

Але є дуже гарна цитата, чесно не пам’ятаю хто автор, але часто її повторюю у своїх екскурсіях: «Час будувати, час руйнувати і час відновлювати». Чув таку історію, що насправді далеко не всі сорти винограду під-час «сухого закону» були знищені. Люди, що поколіннями культивували виноград на цих землях, рятували його, як могли, висаджуючи в себе в дворах приватних садиб особливо «примхливі» екзотичні сорти. Тому, разом з Незалежністю України почали відроджуватись з попелу і виноградники. Так, в 1995 році у Закарпатті блиснув перший промінчик у відновленні виноградарства, - завод «Чизай». Цього ж року двоє закарпатських бізнесменів створили СП «Айсберг», отримали непогані інвестиції, за рахунок яких був побудований сучасний винопереробний завод. Інвестиції надійшли з США, тому по сьогоднішний день, головним ринком збуту лишається Америка. Спочатку завод не мав своїх виноградників, отож сировину закупляли в Криму, Одеській та Херсонських областях і навіть в Угорщині. Проте у 2006 році на Берегівщині було висаджено білі, рожеві та червоні сорти винограду і на сьогодні завод «Чизай» володіє землями площею у 262 га відданими під виноградники.

«Чизай», як торгова марка появилася з 2001 року. Що ж до походження самої назви то вона нас повертає на початок 13 ст, коли Король Іштван Другий подарував частину берегівських земель одному із своїх вірних придворних на ім'я Чепан. У 1230 році ці землі успадкував син Чепана на ім'я Чиз. Відтоді ці володіння стали називати Чиз – тай, що в перекладі з угорської мови означає "маєток Чиза" (згідно іншої версії - «Чізої-фйольд» - «Чізове поле»). Століття внесли свою корективу і змінили вимову і написання "Чиз - тай" на "Чизай".

Отож, сьогодні завод «Чизай» є одни із найбільших заводів Закарпаття. З 2010 завод відкрив дегустаційний зал, а також вже 2 роки при заводі працює музей вина. Все воно покликано підвищити рівень культури споживання цього напою.

Отож, Закарпаття чекає на Вас)))

А від себе скажу, хто не пробував «Троянду Закарпаття» той не жив J

  • Коментарів ще немає. Будьте першим хто залишить коментар