1
3087

Поміж людьми прийнято вважати «квіткою надії» саме «червону руту», тобто Рододендрон східнокарпатський. Пам’ятаєте, як в словах пісні Івасюка:

…І не треба нести

Мені «квітку надії»,

Бо давно уже ти

Увійшла в мої мрії…

Вважається, що «квітка надії», - це саме той дарунок, який несе з собою весна. Це те, що яскраво засвідчує – весна прийшла. Але тут маленьке неспівпадіння, оскільки рододендрон квітне в червні, а де ж тоді весна?

Чесно кажучи, уявлення не маю, яку рослину під «квіткою надії» мав на увазі Володимир Михайлович, коли в 1968 році писав свою, вже тепер всесвітньовідому пісню, але, на мою думку, це точно не про рододендрон.

Натомість статус «квітки надії», що однією з перших сповіщає нас про прихід весни, можна надати крокусу або шафрану Гейфеля.

Як її в народі тільки не називають… Назв насправді багато і вони, на мою думку, потребують певних пояснень, отже:

Шафран Гейфеля. Чому Гейфеля?

Названа квітка в честь видатного в 19 ст хіміка, фармацевта (вважають, що він ще був гомеопатом), лікаря, що сповідував нетрадиційну медицину та ботаніка, що активно досліджував рослинність не лише Карпат, але й Трансільванії і Балкан. Саме його дослідження деревної омели та лопуха в майбутньому ляжуть в основу нетрадиційних методів боротьби з усіма видами раку, саме він дуже багато часу та сил поклав на дослідження лікарської дії крокуса та його профілактичних впливів на організм людини. Тому й квітка названа в його честь!

Маслянка? До чого тут масло?

Таку назву в народі крокус отримав за те, що йому при розпусканні притаманний доволі специфічний неповторний блиск, що справляє враження, ніби квітка змащена маслом. Каплі роси на пелюстках навіть збираються специфічно, не характерно для більшості квітів.

Брандушка.

Названий так через доволі помітну схожість з брандушкою різнобарвною. Хоча, мушу зазначити, що схожість виключно візуальна. Вони відносяться до різних родин і різняться за своїми фармацевтичними властивостями.

Серенка.

Походить від слова «серен» - насичений водою промерзлий сніг. Ось це вже дуже близько до правди. Бо саме шафран, як перша «весняна» ластівка, виходить з-під снігу та сповіщає нас, що попереду тепло.

 Крокус лікує.

Ще з давніх-давен шафран використовували не лише, як приправу. Про його чудодійні здатності знав ще сам Олександр Македонський, але про це пізніше. З шафрану у всі часи виготовляли барвник для шовку, припаву, ліки, косметичні еліксири та лосьйони. З крокусів виготовляли препарати заспокійливої і протисудомної дії. Екстракти шафрану зменшують вміст в крові холестерину, а також використовуються, як жовчовивідні засоби. 

Шафран у відварі є сильним стимулятором гормону радості. А при виділенні в кров сиротоніну різко покращується діяльність усіх органів.

Ним додають собі бадьорості і сил, ним жінки стабілізовують цикли, його використовують для лікування простудного кашлю і астми, анемії і діареї, для лікування безпліддя і підвищення потенції, для лікування ревматизму та серцево-судинної системи, для зняття мігреневих болів та стимуляції обміну речовин, для лікування деяких шкірних захворювань (наприклад, прищів), для очищення та рубцювання тканин та лікування хвороб очей. 

З давніх-давен шафран використовували, як сильне обезболююче та спазмолітик при шлунково-кишкових розладах.

В суміші з іншими травами військові отримували порошок, яким дезінфікували воду під-час походів.

І це лише менша частина всього того, що може шафран. Чудо! Правда?

Проте варто пам’ятати, що крокус, як і більшість лікарських рослин – квітка отруйна. Доза порошку з засушених квітів шафрану вагою більше 10 грам розведена невеликою кількістю води (сильно концентрований розчин) може вбити людину. Тому насолоджуйтесь, але не зловживайте і не «переборщіть».

 Кажуть, що колись давно…

  • - древні перси вміли виготовляти на основі барвників з шафрану фарби, яким були розписані стіни в печерах. Малюнкам близько 5 тис. років. А культивуванням цієї рослини вони займались з 10 століття до н. е.;
  • - засушені квіти шафрану перси вплітали в килими, барвником малювали одяг, постіль;
  • - для лікування та профілактики меланхолії та депресії або просто зняття втоми шафраном застелювали свої ліжка або приймали ванни з відварів шафрану;
  • - в кухні персів шафран дуже активно використовувався в якості спеції;

Легенда каже, що під-час походу на Кашмір Олександр Македонський зупинив своє військо на нічліг посеред рівнини, що була встелена фіолетовими квітками. З першим промінням сонця квіти почали відкриватись, а коли вояки прокинулись, то помітили, що їх одяг та обладунки стали золотистого кольору, хоча спали усі вони в наметах. Тоді Македонський вирішив, що на них подіяло закляття перських магів шумеру, тому дав наказ відступати без бою. Проте згодом зрозумів, що це був квітковий пилок і продовжив наступ.

Вже згодом, дізнавшись у персів про «цікаві» властивості шафрану, випробувавши на собі і переконавшись у тому, що шафран насправді є афродизіаком, Олександр наказав своїм воїнам кожного дня їсти рис з шафраном для тонусу і пити шафрановий чай. А сам частенько приймав ванни з відварів цієї магічної рослинки і помітив, що вона ще й рани заживляє. Ця квітка стала обов’язковою в раціоні війська у всіх військових кампаніях Македонського.

Ще одна легенда родом з Греції розповідає про сліпе кохання молодого юнака на ймення Крокус до німфи Смілакс. Їй дуже подобалось відношення юнака, а почуття його приносили їй радість і потіху. Та насолоджувалась вона цим щастям не довго, бо доволі швидко, це все їй надоїло. Вона вирішила привести його під Олімп на зустріч з богами (так вона йому пообіцяла, а юнак був дуже довірливим і повірив, що він – смертний зможе з допомогою німфи так просто побачити богів). Боги перетворили юнака на квітку фіолетового кольору з золотистою тичинкою, що стала символом гарячої душі закоханого Крокуса.

Коли цвіте і де?

Цвіте в період з березня по середину квітня. Точніше не можу сказати, самі розумієте, - з погодою не домовитись. В основному сконцентрований в Карпатах та на Балканах у всіх висотних поясах. В Україні його багато на Прикарпатті та Закарпатті, а також на Хотинській височині (Прут-Дністровське межиріччя). Особливо розкрученим та туристично привабливим місцем для споглядання крокусів є село Колочава, а точніше, скансен «Старе Село», на території якого вони цвітуть.

Ця квітка є витривалою до несприятливих кліматичних умов нашого регіону та морозостійкою. Проте її популяція почала різко зменшуватись і поки-що її занесли до Червоної Книги України до категорії «Неоцінений». Тобто ще не катастрофа, але скоро буде, якщо люди продовжуватимуть робити з них букети, або масово викопуватимуть для домашнього зберігання та розплоду.

Кожного разу, як їдемо екскурсією в Колочаву, ця долина (трошки мабуть гучно сказано, там їх всього напевно 10 сотиків щільної плантації, решта розкидано по території окремими колоніями) постає перед нами у все новій красі. Почало складатись таке враження, що на відміну від долини нарцисів у Кіреші, яке знаходиться на півдні Закарпаття біля Хуста, ця долина розростається, більшає. Можливо тому, що її охороняють належним чином, не витоптують так активно, не рвуть на букети або сажанці. Кожно разу перед очима постає справжній фіолетовий з вкрапленнями зеленого (а не навпаки) килим, на  який можна лягти і забутись на пару хвилин, відпочити, помріяти, просто в небо подивитись… Потім, коли будете від пилку відмиватись, згадайте легенду про Македонського, - буде гарна згадка про подорож!

Шафран вважається «місячною квіткою», бо їх фаза вегетації залежить від фази нічного небесного світила. Вони ростуть густо, спочатку утворюючи колонії, а в пік цвітіння ці колонії зливаються в суцільний килим.

І таким суцільним фіолетовим килимом ми їдемо милуватись неодноразово цього року:

  • в скансені "Старе Село" 25-го березня та 1-го квітня. Дізнатись більш детальну інформацію щодо подорожі або зареєструватись можна ОСЬ ТУТ
  • в поході до озера Несамовите масиву Чорногора 13-го травня та 20-го травня. Дізнатись більш детальну інформацію щодо подорожі або зареєструватись можна ОСЬ ТУТ

  • S
    Solomiia
    22:10 10.10.2018

    Great